Домофон розбрату
       Якщо цей пристрій заважає комусь з мешканців, вони мають право позиватися із сусідами та вимагати компенсації за моральну шкоду
      До редакції “Хрещатика” звернулася пенсіонерка ветеран праці Неллі Божок. Сусіди Неллі Максимівни, не порадившись з нею, вирішили закрити під’їзд і встановити домофон. Щоб придбати відповідний пристрій для своєї квартири, пані Божок має заплатити 200 гривень. А потім іще викладати по кілька гривень щомісячно за обслуговування домофону. Оскільки на такі видатки в жінки немає грошей, то вона у своїй оселі перетворилася на в’язня. Адже тепер через замкнені двері під’їзду до неї не втраплять ні друзі-знайомі, ні навіть лікарі швидкої допомоги. Аби відімкнути замок, господині треба спускатися з шостого поверху. Це для людини її віку та ще й з букетом хвороб — справжні тортури. Добре, якщо у візитера із собою є мобільний телефон, а коли ні?

Пенсіонерка звернулася у ЖЕК, але там запевнили, що ні до дверей, ні до замка не мають жодного стосунку. Почала скаржитися в усі інстанції, але у відповідь одержувала відписки, мовляв, встановити домофон безплатно не можемо.

— Чому я маю принижуватися й просити матеріальну допомогу на купівлю тієї, як я гадаю, непотрібної залізяки? — обурюється пані Божок.— Мене фактично ізолювали від усього навколишнього світу. Від цього стресу я навіть захворіла.

За консультацією я звернулася до юриста, магістра права Сергія СКІЦА. Ось, що він розповів:

— Неллі Максимівна має всі підстави зі своєю проблемою звернутися до суду чи навіть до прокуратури. Адже сусіди, котрі встановили домофон, порушили принаймні три законодавчих документи. По-перше, обмежили конституційні права громадянки Божок як людини. По-друге, за чинним Цивільним кодексом, право власності будь-кого не повинно перешкоджати здійсненню права власності іншими. Встановлений домофон став саме такою перешкодою. По-третє, відповідно до статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року, заборонено перешкоджати доступу до під’їзду медичних, пожежних, санітарних служб. Усі мешканці будинку мають вільно входити й виходити зі своїх квартир, навіть, якщо ці люди не є членами об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Отже, за словами Сергія Скіца, суд може зобов’язати відповідачів зняти домофон або обладнати додаткові пристосування, наприклад, кодовий замок, або ж у складчину поставити домофон і у квартирі заявниці. За всіх умов, Неллі Максимівна має право вимагати ще й компенсації за моральну шкоду. Адже вона нині терпить значні незручності, пережила психологічний стрес.

Звісно, більшість мешканців нині прагнуть закрити свої під’їзди і навіть, по можливості, двори. Але, крім незаперечної загальної вигоди, не треба забувати про інтереси кожного окремого мешканця. Інакше, як стверджує Сергій Владиславович, добрі наміри можуть обернутися судовою тяганиною й матеріальними втратами.

Світлана ПЕТРОВА “Хрещатик”